209 років з Дня народження Тараса Шевченка
209 років з Дня народження, а поезія Кобзаря актуальна і
пророча досі, в його віршах відчувається ненависть до росії і
москалів і безмежна любов до рідної неньки України.
10 цитат із віршів Тараса Шевченка:
- Осквернили нашу Україну (…) німота з москалями, бодай вони
переказилися. - Кохайтеся, чорнобриві, Та не з москалями, Бо москалі — чужі люде,
Роблять лихо з вами. - Якби знала, до схід сонця Була б утопила… Здалась тоді б ти гадині,
Тепер — москалеві… - Аж шум шумує в серці, як згадаєш, яку гірку (чару) випив та ще й досі
п’є наш славний люд козачий, а таки не втеряв серця, а поганець
москаль топче його личаком калюжним і сам не знає, паскуда, яке
добро нівечить. - Брате Микито треба б тебе полаять, та я не сирдитий… Як тільки
получиш моє оце письмо, зараз до мене напиши, щоб я знав. Та, будь
ласка, напиши до мене так, як я до тебе пишу, не по-московському, а
по-нашому. Бо москалі чужі люди, тяжко з ними жити. Немає з ким
поплакати, ні поговорити. Так нехай же я хоч через папір почую рідне
слово. - А на москалiв не вважайте, нехай вони собi пишуть по-своєму, а ми по-
своєму. У них народ i слово, i у нас народ i слово. А чиє краще, нехай
судять люди. - Ляхи були, усе взяли, Кров повипивали!.. А москалі і світ божий В путо
закували. - Великая туга осіла мою душу. Чую, а іноді і читаю: ляхи дрюкують,
чехи, серби, болгаре, чорногори, москалі – всі дрюкують, а в нас
анітелень, неначе всім заціпило. Чого се ви так, братія моя? Може,
злякались нашествія іноплеменних журналістів? Не бійтесь, собака лає,
а вітер несе. Вони кричать, чом ми по-московській не пишемо? А чом
москалі самі нічого не пишуть по-своєму, а тілько переводять, та й то
чорт зна по якому. Натовкмачать якихсь індивідуалізмів тощо, так що
аж язик отерпне, поки вимовиш. Кричать о братстві, а гризуться, мов
скажені собаки. Кричать о единой славянской литературе, а не хотять і
заглянуть, що робиться у слов’ян!За що ж боролись ми з ляхами? - Ото церква Богданова.Там то він молився, Щоб москаль добром і
лихом З козаком ділився. Мир душі твоїй, Богдане! Не так воно стало;
Москалики, що заздріли,То все очухрали… - Отак подивишся здаля На москаля – І ніби справді він людина, Іде собі,
мов сиротина, Очима – блим, губами – плям І десь трапляється хвилина,
Його буває майже жаль, А ближче підійдеш – скотина!
«Борітеся – поборете!
Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!»
Т.Г.Шевченко

